БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗЧИН НА МЕХАНОАКТИВОВАНОМУ ЗМІШАНОМУ ПОРТЛАНДЦЕМЕНТІ

Анотація

Проведені дослідження фізико-механічних властивостей цементу та тверднучих  композицій на його основі показали, що механоактивація в’яжучого в роторному протитечійному млині викликає прискорення процесів структуроутворення. Зростання швидкості процесів твердіння в’яжучого виражається в інтенсифікації процесів гідратоутворення, що відображається на прискоренні термінів тужавлення, кінетики екзотермічного розігріву та підвищенню степеню гідратації. Це дозволяє зробити висновок, що запропонований механізм механоактивації змішаного в’яжучого (цемент + кварцовий пісок) варто віднести до явищ, які пов’язані з проявом активації поверхні часток як цементу, так і кварцового піску.

Здійснювана механохімічна активація портландцементу, а також портландцементу з добавкою кварцового піску в кількості від 10 до 50% маси цементу дозволила оптимізувати як термін активації змішаного в’яжучого (300 сек), так і кількість кварцового піску в ньому (20%). Для визначення впливу цементно-піщаного відношення Х₁ – (від 1:3 до 1:1), кількості суперпластифікатору С-3 Х₂ - (0,75±0,75%) і кількості мікрокремнезему Х₃ – (5±5%) на міцність будівельного розчину при стиску в 28-и денному віці, був використаний трифакторний Д-оптимальний математичний план. Величини коефіцієнтів при варійованих факторах свідчать про те, що найбільший вплив на міцність будівельного розчину надає витрата механоактивованого  в’яжучого. Наступним по впливу на міцність розчину йде витрата суперпластифікатору С-3. Мікрокремнезем незначно впливає на міцність при стиску будівельного розчину (зростання міцності не перевищую 8 – 10% при 10%-му вмісту його в складі в'яжучого). Сумісний вплив механоактивації змішаного в’яжучого (склад розчину 1:1), суперпластифікатору С-3 (1,5%) та мікрокремнезему (10%) забезпечує отримання будівельного розчину з міцністю при стиску 65 МПа, що більше ніж на 60% перевищує міцність розчину на змішаному в’яжучому, яке механоактивації не підлягало.