ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ РУЙНУВАНЬ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД, УТВОРЕНИХ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ

Анотація

В статті акцентовано, що у світовій практиці відпрацьовано цілий ряд чітких механізмів поводження з відходами будівництва. Втім, в Україні ці відходи набувають особливого характеру, оскільки пов’язані з широкомасштабною російською збройною агресією проти нашої країни та значним руйнуванням будівель та споруд. Зазначено, що протягом 2022-2023 рр. урядом України вжито цілий ряд заходів щодо управління відходами руйнувань, які безумовно мали позитивний вплив на оперативність та виваженість прийняття управлінських рішень щодо операцій поводження з відходами. Втім, цього недостатньо, оскільки приймаючи те чи інше рішення щодо поводження з відходами, насамперед, постають питання обсягів та джерел фінансування операцій поводження з відходами. Наголошено, що чинними нормативно-правовими актами визначено, що реалізація заходів щодо поводження з відходами руйнувань покладається на власників таких об’єктів чи уповноважені органи (територіальні громади тощо). Підкреслено, що не всі територіальні громади мають достатньо коштів для покриття очікуваних витрат, пов’язаних з операціями поводження з відходами, оскільки відсоток руйнувань досить різниться за регіонами та областями. Доведено, що підґрунтям визначення потреби у фінансуванні мають бути встановлений обсяг та структура відходів руйнувань. Акцентовано, що жоден з прийнятих нормативно-правових актів не передбачає методики визначення обсягу відходів руйнувань, наразі ж лише чітко відпрацьовано облік зруйнованих об’єктів. Розглянуто методику ПРООН з визначення обсягів відходів руйнувань, що застосовувалась у світовій практиці. Запропоновано внести зміни до чинних нормативно-правових актів з регулювання операцій поводження з відходами руйнувань шляхом доповнення методикою встановлення обсягів та складу відходів, що дозволить визначатись з обсягом операцій поводження з відходами, утвореними внаслідок російської збройної агресії проти України.