ВАРІЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ ВИРОБНИЦТВА ПУЦОЛАНОВИХ КОМПОЗИЦІЙ

Анотація

Позиціонування сучасних будівельних матеріалів вимагає знання хімічних технологій, структуру виробничого процесу для зменшення собівартості кінцевого продукту. Додавання частини техногенного компоненту в існуючі та розробляємі композиції надає кількісні переваги щодо матеріального балансу. Карбонатношлакові матеріали, як цементний камінь та інші капілярно-пористі тіла, можуть містити, деяку кількість слабо зв'язаної води, яка утримується силами фізико-хімічної природи, але випаровується зі зразка при температурах до 105°С. При такій температурі зі зразків випаровується не тільки капілярна і адсорбційна волога, яка може міститися в невеликих кількостях між зернами порошку, але і в основному вода пухких кристаллогідратів , тобто слабо хімічно пов'язана вода. Випаровується потак, незв'язана в процесі твердіння в'яжучого, утворює в бетоні дві групи . Пір часу, різко різняться за розмірами: капілярні пори і пори гелю, мають дуже малі розміри (від 15х10^-8 до 40x10^-8см). Капілярні пори, розташовані між агрегатами частинок гелю, в тисячі разів більший за пори гелю. Вони сприяють вбиранню та міграції води, яка замерзає у них за нормальних умов охолодження. Тому капілярні пори виглядають як основний дефект структури пресованого матеріалу. Цементний гель при повній гідратації утримує близько 0,25 води, що знаходиться в порах гелю (вважаючи масою цементу). Техніко-економічний розрахунок собівартості виробів на основі карбонатношлакового в'яжучого, виконаний за середнім вартісним варіантом показує, що собівартість цегли в 1,26 рази нижче, ніж силікатної та в 2,1 рази - ніж глиняної звичайної для умов м. Тисмениці.